14. Американсько-радянські переговори і угоди на найвищому рівні у період адміністрації Р. Рейгана.

 

Рейган послідовно і рішуче відсто­ював американські інтереси на міжнародній арені. Його обіцянки поверну­ти Америці втрачені позиції, відвоювати виняткове місце у світі були попу­лярними, вони пожвавили патріотичні почуття, сприяли відродженню "мо­рального духу" нації. Зовнішня політика Р.Рейгана була антирадянською, про-ізраїльською і спрямована на атлантичну співпрацю та солідарність. У зовн­ішньополітичній діяльності президента Рейгана варто розрізнити два пері­оди (відповідно до термінів президентства):

·        1981-1984 роки-час різкої кон­фронтації з СРСР, курсу на військову перевагу США у світі, домінування силових методів у розв'язанні міжнародних конфліктів, дії "доктрини Рейга­на" - "доктрини неоглобалізму" - тобто протистояння з СРСР у будь-якому куточку планети;

·        1985-1989 роки-період пошуку шляхів для виходу із пол­ітики глобального протистояння з СРСР, нормалізації стосунків з СРСР, підпи­сання кардинальних договорів щодо ядерного роззброєння.

Іноді перший термін президентства Р.Рейгана називають роками втра­чених можливостей у царині американо-радянських відноси. Якщо у 1970-і роки між США та СРСР було укладено кілька десятків різноманітних угод, то у 1981-1984 роках-лише дві:

1)      про вдосконалення прямого телефонно­го зв'язку між Вашингтоном та Москвою;

2)      про закупівлю Радянським Союзом у США фуражного зерна (17 млн. тонн вартістю 2 млрд. доларів).

В кінці 1984 року Р.Рейган зробив офіційну заяву про перс­пективи розвитку американо-радянських відносин: США, на думку прези­дента, досягай такого рівня, коли готові вступити в переговори з СРСР. Він виділив три основні вузлові проблеми у стосунках з СРСР:

1)  відмова від використання сили і погрожування силою у розв'язанні міжнародних конфліктів;

2)  скорочення світових запасів зброї:

3)  налагодження більш про­дуктивних робочих відносин між обома країнами.

Причина такого різкого повороту була очевидною: 1984 рік-рік черго­вих президентських виборів. Військова конфронтація двох наддержав хви­лювала американську спільноту. Справжній же поворот у американо-радянсь­ких стосунках відбувся після 1985 року, коли генсек КРПС М.Горбачов про­голосив так звану "перебудову". Відтоді відбулося п'ять зустрічей Р.Рейгана М.Горбачова. Перша у листопаді 1985 року у Женеві була свого роду зустріччю-знайомством. Але керівники обох держав підписали заяву про те, що у ядерній війні не може бути переможців і альтернативи мирному співіснуван­ню немає. Наступні зустрічі - у жовтні 1986 року в Рейк'явіку; в грудні 1987 року - у Вашингтоні, яка ознаменувалася підписанням Договору про повну ліквідацію ракет середньої та малої дії (від 500 до 5,5 тисяч км) та їхніх пускових установок, додаткових споруд і обладнання. Мова йшла про ліквіда­цію двох класів ракетно-ядерного озброєння СРСР та США. 1 червня 1988 року договір набрав юридичної сили.

1990 року американський президент з дружиною прибув з офіційним візитом до Москви. Цього ж року сторони розпочали переговори про скорочення звичайних озброєнь у Європі, які завершилися підписанням відповід­ного договору. Безпосереднім результатом американо-радянських переговорів стало розширення співпраці обох держав у торгівлі, космосі й науці, надан­ня американської допомоги Вірменії, що постраждала від землетрусу.